Під назвою "Аріли" (Aril) в одній групі знаходяться два дуже різні між собою види ірисів. Мова йде про іриси Онкоцикли (Oncocyclus) та іриси Регеліа (Regelia), які походять з Близького Сходу та Кавказу. Попри те, що ці іриси мають борідку і належать до Борідкових ірисів, за іншими декоративними і біологічними особливостями значно відрізняються від них. Щоправда, їхні борідки напрочуд вишукані. Регелії мають довгу та скуйовджену борідку, а іриси-онкоцикли - широку, подібну на пухнастий клаптик.
Аріли, крім того, можуть похизуватися темними різнокольоровими сигнальними плямами з прожилками та вкрапленнями під борідкою. На жаль, Аріли дуже неохоче росуть у всіх регіонах за межами їх природного ареалу. Проте, в минулому столітті були виведені гібриди, отримані від схрещування Арілів та Борідкових ірисів. Вони мають назву Арілбреди (Arilbred, AB) і вони, як правило, легко вирощуються і мають всі характерні для Арілів декоративні ознаки. Більшість Арілбредів високі та мають великі та вишукані квіти. Вони зазвичай квітують раніше, ніж Високі Борідкові (ТВ), разом з пізніми Карликовими (SDB) та Інтермедіа (ІВ). У залежності від того, які види брали участь у схрещуваннях розрізняють Онкобреди (Oncobred, OB) - гібриди Онкоциклів та Борідкових, Онкогеліа (Oncogelia, OG) - гібриди Онкоциклів та Регеліа та Онкогеліабреди (Oncogeliabred, OGB) - гібриди Онкоциклів, Регеліа та Борідкових. За розміром вирізняють: невисокі Арілбреди - виведені схрещуванням Арілів та Арілбредів з Карликовими ірисами чи ірисами Інтермедіа. Їх називають "Арілбреди-медіани", "Аріл-медіани" або "Арілмеди" (Arilmed).
Враховуючи різний ступінь домінування арілової складової в родоводі сорту, вживаються відповідні позначення (АВ+) чи (АВ-). Впізнати сорти з Регеліа-складовою в родоводі можна за такими ознаками квітки:
видовжені стандарти і фоли;
довгі вузькі борідки, які інколи заходять і на стандарти;
добре помітне жилкування;
видовжена пляма іншого забарвлення на фолах.
Квітка з Онкоцикл-складовою має такі ознаки:
стандарти вишуканої куполоподібної форми;
фоли в нижній своїй частині вигнуті в напрямку до стебла;
широкі і короткі дуже пишні борідки;
чітко окреслена майже кругла, темна пляма-сигнал під борідкою;
дещо збільшені стайли.
Зовсім недавно і українські ірисівники почали цікавитися цими екзотичними і малопоширеними у нас гібридами, адже багато регіонів України досить сприятливі для успішного виро
щування Арілбредів. Можливо, і гібридизатори почнуть використовувати їх в своїй селекційній роботі, щоб створити нові і цікаві культивари, які будуть пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов України.