Чому перегодовані добривами багаторічники погано зимують
Морозостійкість рослин - це генетично обумовлена здатність рослини протистояти тривалим мінусовим температурам. Не буду вдаватися до детального опису цього складного і багатоетапного процесу, кому цікаво - візьміть будь-який підручник із фізіології рослин і озайомтеся із відповідним розділом. Пропоную тільки одну цитату:"Стійкість рослин до несприятливих умов забезпечується насамперед генетичним потенціалом рослинних форм, а також підготовленістю до зимівлі, тобто загартуванням". Далі кілька сторінок детального опису процесу, я спробую максимально спростити і скоротити цей опис.
Однією з причин загибелі рослинних клітин при дії низьких температур є руйнування їх структур кристалами льоду. Що цікаво - коли вода замерзає за межами клітини, то це їй не шкодить, але утворення льоду в самій клітини смертельно небезпечне. Тому було б логічно перемістити воду з клітини в міжклітинний простір, та тут виникає нова небезпека - зневоднення і наступна денатурація білків. Як же нещасній клітині зберегти в таких умовах достатню кількість води і одночасно не вмерти від зледеніння? Для цього вона синтезує речовини-кріопротектори (антифризи), які створюють навколо молекул води своєрідну оболонку, вода в такому стані залишається в клітині, але не замерзає. Всі щасливі.
Важливою умовою успішної підготовки рослини до зими є ПРИПИНЕННЯ росту і перехід у період відносного спокою. Відносного, бо насправді всередині рослини кипить робота. Сигналом до цього є скорочення світлового дня, поступове зниження спочатку плюсової, а потім мінусової температур. Чим триваліший період спокою рослини, тим більше у неї часу на загартування.
Як ми з вами готуємося до зими? Купуємо теплу одежину, запасаємося дровами чи відкладаємо гроші для оплати за газ, утеплюємо приміщення, закладаємо на зберігання картоплю, моркву, буряки, сушимо яблука, квасимо капусту. Що робить рослина? Приблизно те саме - перерозподіляє воду, синтезує антифризові білки і вуглеводи, формує вторинну і третинну клітинну оболонки, ущільнює покривні тканини і ще ціла купа всякого різного.
Для успішної зимівлі їй також потрібен достатній запас вуглеводів, що утворилися в результаті фотосинтезу, вони, по-перше, підвищують вʼязкість клітинного вмісту і знижують температуру замерзання; по-друге, це і будівельний матеріал, і джерело енергії для рослини в зимовий та ранньо-весняний періоди, коли пора починати вегетацію, а повноцінного фотосинтезу ще немає.
АЗОТОВМІСНІ ДОБРИВА
Найменшу стійкість до несприятливих факторів мають клітини з високою фізіологічною активністю, тобто ті, що активно діляться (твірні, або меристемні клітини) або ростуть. ЩЕ РАЗ, але з іншого боку - якщо клітина ділиться або росте, то вона не здатна протистояти тривалим низьким температурам і не здатна повноцінно підготуватися до зими.
Яка основна дія азотовмісних добрив? Посилення ростових процесів і подовження періоду вегетації. Якщо у звичайних умовах десь в серпні чи вересні рослина перейшла б до періоду відносного спокою і почала підготовку до зими, то в умовах надлишку азоту вона просто змушена продовжувати ріст. Рослині прийшов час укріпити покривні тканини, ущільнити клітинні стінки, але вона не може цього зробити, бо росте. Їй треба синтезувати кріопротектори для захисту від зледеніння, зробити запас органічних речовин, бо ж зимою треба щось їсти, та ще й створити резерв для весняної вегетації, але вона вже зараз змушена використовувати все насинтезоване як будівельний матеріал для росту. Приходить зима, а рослина без квашеної капусти (закреслено), без повноцінної покривної тканини, без міцної клітинної стінки, без кріопротекторів і без достатнього запасу цукрів. Чи можна в таких умовах вижити? Можна, більшість рослин виживають, але здоровʼя у них вже не те і часу на відновлення після зими піде більше, ніж в недоглянутих і недогодованих добривами родичів. Ось такий парадокс.
І НАОСТАНОК
В своєму прагненні покращити, підвищити, посилити і простимулювати ми інколи отримуємо протилежний результат - погіршуємо, понижуємо, послаблюємо і пригнічуємо. Це називається "залюбити". Я зовсім не закликаю відмовитись від використання добрив чи засобів захисту, часом без них ніяк, особливо коли йдеться про сучасні сорти декоративних рослин, але робити це треба з розумом. Бо "все – отрута, все – ліки, те й інше визначає доза".
І памʼятайте - азотовмісні добрива приносять користь тільки навесні. На світлині стандартний карликовий ірис, свого часу я отримала його з іншого континенту. До весни він не дожив, припускаю, що причиною була надмірна кількість добрив і стимуляторів, які використовувались протягом сезону перед відправкою.