Iris tectorum

У повоєнний період, коли в Японії почався голод, імператор наказав використовувати всю землю тільки для вирощування рису та інших продовольчих культур. Ніяких квітів, ніяких декоративних рослин. Але японські жінки знайшли вихід - вони почали вирощувати цей ірис на дахах своїх будинків, які були вкриті соломою, змішаною із глиною. Причиною такої наполегливості була не тільки потреба бачити квітку, ірис також використовували в косметології, жінка є жінка. Корінь висушували, подрібнювали і робили з нього пудру для обличчя і фарбу для волосся.
За іншою версією, висаджуючи іриси в таком незвичайному субстраті, японські селяни укріплювали корінням рослин дахи своїх будинків. Хай там як, але зараз його називають Roof Iris, Wall iris, Japanese Roof, White Root Iris, покрівельний (даховий?) ірис.
Вперше описаний Карлом Максимовичем у 1871 році, у Європу завезений у 1874 році. Хоча його батьківщиною є Китай, він добре росте у наших умовах, не потребуючи якихось особливих умов. Єдина неприємність - в дощовий період може вражатися грибком, але ця невелика проблема вирішується профілактичною обробкою фунгіцидами.
Легко розмножується насінням. 

(допис у фб від 11 травня 2021 року)